nn

Ветерана праці автозаводу, поетесу кразівці вітали із 70-річчам

19 липня, 2017

Пролягло життя, як довга нива –
І тепер, пригадую не раз,
Як прийшла ще юна і наївна,
Як мене прийняв ти — рідний «КрАЗ»!

Ти мене, мов гілку без коріння,
В благодатний ґрунт пересадив.
І тобі я душу, серце, вміння
Віддавала вдячно і завжди.

Я тебе любила не за гроші –
За тепло, за розвиток ідей.
Кузня кадрів тут була хороша,
Де «кували» золотих людей!

Я давно на пенсії, та разом
Із тобою вся душа моя –
І сумую, і радію КрАЗам,
Коли їх, могутніх, бачу я.

У часи такі, найлиховісніші,
Поетичний мій прийми привіт!
Вірю я, що ти, мій «КрАЗе», вистоїш
І не раз іще здивуєш світ!

Цим відвертим оптимістичним віршем – «Рідному «АвтоКрАЗу», Ніла Волкова – ветеран автозаводу, поетеса розпочала зустріч із колишніми колегами, представниками адміністрації, ради ветеранів і профкому підприємства, нинішніми працівниками, котрі зібралися у заводському музею, аби привітати жінку із 70-річчам. Щирі побажання, квіти, подарунки, зворушливі спогади, ліричні твори – таким заповниться ювілярці відзначений у рідних заводських стінах день народження.

«КрАЗ» для неї став справжньою родиною, коли 17-річною дівчиною прийшла працювати на завод у 1964-му. Сироті із 15 років, матір із батьком замінили працівники цеху запчастин: вели по життю, змусили навчатися. Закінчила вечірній автомеханічний технікум, що діяв при заводі, займала керівні посади другої ланки. Завершила свій трудовий шлях на автозаводі наша героїня у юридичному управлінні начальником договірного бюро.

У свої 70 жінка залишається енергійною, повної сил і натхнення. Незважаючи на важку долю, ніколи не втрачала оптимізму та радості від життя, а на пенсії відкрила в собі талант до поезії та прози: почала писати, брати активну участь у літературному житті Кременчука і України. Працюючи на автозаводі, присвячувала всю себе кар’єрі, вихованню сина, а поштовх до написання віршів отримала у 2010 році від головного юрисконсульта заводу, який порадив Нілі Волковій почати публікуватися.

Вірші у альманасі «Кременчук літературний» та всеукраїнській збірці «Антологія сучасної української літератури» (Хмельницький, 2015 р), власні збірки «Життя палітра промениста» та «Пам’яті моєї острови», творчі вечори для школярів, учнів коледжів і училищ, виступи перед ветеранами – це надбання і праця ветерана «КрАЗу»

«Спасибі, я завжди вболівала за «КрАЗ», —  із глибокою вдячністю прощалась Ніла Іванівна із присутніми. А «КрАЗ» завжди вболіває за своїх людей, які кожен по своєму писав історію Кременчуцького автозаводу. 

 
 
 
Кількість переглядів 1590

Архів новин